Кібербулінг

Кібербулінг

• • Інформація для батьків та вчителів. 

  Початкова школа (7-9 років)

• Середня школа (10-15 рокі). 

Старша школа (15-18 років)

Курс для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

Скачати посібник 

Соціальна реклама про безпеку діте й в інтернеті. Максим вдома?  Як налаштувати TikTok дитини?

Що робити, якщо мене просять надіслати інтимні фото чи відео?

Фільми про безпеку онлайн

 

Кібербулінг: види, ознаки, відповідальність

 

Залежно від того, в якій атмосфері перебуває дитина, залежить її настрій, психологічний стан, здоров’я, бажання отримувати знання та відвідувати заклад освіти. Безпечна та доброзичлива атмосфера, заснована на довірі і повазі, є найкращою основою, щоб запобігти булінгу.

Термін «булінг» почав широко вживатися в Україні відносно нещодавно, але вже встиг закріпитися законодавчо. У 2018 році Верховною Радою України був прийнятий закон про протидію булінгу, який передбачає штраф безпосередньо за сам булінг та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань.

Одним із найпоширеніших різновидів булінгу є кібербулінг. Отже, якщо булінг – це психологічний терор, цькування, побиття однієї людини іншою, то кібербулінг – це «цькування онлайн», що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж, форумів, блогів, онлайн-відеоігор тощо.

Відповідальності за кібербулінг Уряд ухвалив своїми правками у січні 2019 року.

Основним місцем поширення булінгу та кібербулінгу є освітнє середовище, саме там, де дитина проводить більшу частину свого повсякденного життя.

Видами кібербулінгу можуть бути:

перепалки – обмін короткими гнівними та запальними репліками з використанням комунікаційних технологій;

нападки – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви, багато смс-повідомлень, постійні дзвінки;

наклепи – поширення неправдивої, принизливої інформації;

самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах) задля здійснення від її імені негативної комунікації;

публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад, шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;

кіберпереслідування – приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;

хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;

онлайн-грумінг – побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото.

Основними ознаками кібербулінгу, так як і булінгу, є:

систематичність;

наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

 

Як захиститися від кібербулінгу та що загрожує самим булерам?

 

Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером, негативні комунікації продовжуються. У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, важливо, як докази суду, зберігати скрін-шоти зі сторінок у соцмережах, особисті переписки між учасниками, фото та відеоматеріали.

За вчинення булінгу наступає адміністративна відповідальність, а саме: за вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року, караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Пам’ятайте!

Цькування в соцмережах – зовсім не забавки, а серйозне порушення прав інших, яке може закінчитися судовою залою, а вчасна фахова допомога зможе захистити вас та ваших близьких від нових викликів сьогодення.

 

Не зволікайте зі зверненням за юридичною допомогою до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером:

0 (800) 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

 

Телефони довіри:

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 ( з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75.